Ми з України 
Поясню на прикладі.
Уявімо, що проект з продажу послуг просувається за допомогою сайту та соціальних мереж.
Є органічні дії в соцмережах (дописи, спілкування, шеринги), платна реклама в тих же соцмережах і за допомогою Google.
Основна мета просування – продаж послуг.
Тобто ми отримуємо запити з усіх перерахованих вище джерел, які потім відділ продажів клієнта перетворює в закриті замовлення.
Це досить стандартний середній приклад.
Всі дії з залучення на стороні підрядника: SMM, початкова робота з коментарями, налаштування та оптимізація рекламних кампаній.
Для оцінки ефективності проекту підрядник в першу чергу спирається на дані рекламних акаунтів. Покази та охоплення, кліки та відвідування сайту, комунікація та конверсії.
Конверсії – це цільові дії. Вони будуть різними залежно від джерела. На сайті, наприклад, заповнення форм і дзвінки. У соцмережах – діалоги та коментарі.
Потім підрядник подає всі ці дані у звітах замовнику. Ми витратили стільки, охопили стільки, отримали стільки запитів.
Але давайте згадаємо мету проекту. Це продажі!
А замовлення, запити і навіть дзвінки – це ще не продажі.
Продажі є результатом обробки запитів. На перетворення запитів у продаж однаково впливає кваліфікація відділу продажів Замовника та якість тих запитів, які надходять від Виконавця.
Реклама – це майже постійні тести. Щоб їх оцінювати, інформація про результати має бути якомога повнішою.
Я все це вам розповідаю, тому що я все ще іноді стикаюся з проектами, де дуже і дуже важко витягти дані з Клієнта.
І я, як Виконавець, маю переконати, довести, переконати Замовника, що мені дійсно потрібні ті дані.
Що разом з цим підвищиться ефективність просування. А отже, економіка проекту покращиться.
І це дійсно працює. Але не завжди.
Добре налаштована CRM або ідеальна аналітика (для електронної комерції) також є не у всіх проектах.
На жаль. Але якщо цим матеріалом мені вдасться переконати хоч один бізнес змінити своє ставлення до питання взаємозвітності з Виконавцем, день не втрачений!