Просування Телеграм-каналу (сіра тематика)

Телеграм-канал ЗМІ про DarkNet

Продукт просування:
Телеграм-канал ЗМІ про DarkNet (англомовний)

Особливості проекту:
Тематика DarkNet вважається рекламними системами “сірою”. Тобто, вона порушує правила фактично будь-яких кабінетів, що ускладнює її просування.
Хоча на нашу думку, в даному випадку повинна бути певна диференціація. Наприклад, рекламований нами ресурс цього кейсу не мав абсолютно ніякого протизаконного контенту.
Власне, тому ми й погодились з ним працювати.

Разом з тим все одно розуміли, що рекламувати телеграм-канал напряму не вийде, тому перед стартом кампаній були підготовлені 3 сайти-прокладки.
Рекламний трафік мав йти саме на прокладки, а далі через посилання (на кнопці) на канал або певний допис каналу.

Додатково на сайтах-прокладках були викладені анонси з посиланнями останніх матеріалів сайту цього ЗМІ.
З одного боку, це безумовно знижувало конверсію переходу в Телеграм. Оскільки наявність інших посилань розфокусовує увагу відвідувача.
Але одночасно це і допомагало уникнути блокування рекламних кабінетів через посилання на канал, який може бути сприйнятий як той, що порушує правила.

Хоча все одно без блокувань не обійшлося. Але про це пізніше.

На кожному сайті-прокладці була налаштована Гугл-аналітика. Основною конверсією був встановлений саме перехід на Телеграм-канал.
Очевидно, що саме підписку на канал позначити як конверсію технічно неможливо.

Для кожного з трьох сайтів-прокладок використовувались окремі кабінети Google та Meta реклами.
Цілями рекламних кампаній позначались саме перехід на Телеграм-канал (в кабінетах Meta за допомогою пікселю).

Ще однією перевагою використання кількох “прокладок” стала можливість тестувати одночасно кампанії з різними налаштуваннями.
Це давало можливість потім оцінювати приріст підписників каналу з кожної кампанії та вартість нового підписника.

Першим етапом просування було тестування обраної моделі просування.
Потрібно було визначити найбільш підходящі рекламні налаштування з точки зору конверсії.
Не менш важливим був пошук оптимального варіанту сайту-прокладки, використання якого буде мінімізувати можливість блокування рекламних кабінетів.

Результати проекту:
В ході тестування гіпотез до трьох стартових сайтів-прокладок було додано ще 5 варіантів.
Надалі визначили, що з позиції безпеки найкращім варіантом є розміщення на прокладках посилання на допис каналу з максимально нейтральним контентом.
Хоча і це, звісно, не гарантувало тривалої роботи без блокування.

Розміщення на прокладці тільки посилання на Телеграм-канал, звісно дає кращу конверсію в переходи, але й призводе до більш швидкого блокування кабінету.

Переходи з “прокладок” на основний сайт (ЗМІ) знижує конверсію з загального трафіку в переходи на канал, але надалі дає більш якісний трафік.
На самому сайті є теж посилання на Телеграм-канал: в шапці та підвалі сайту, а також в кінці кожної статті.
Користувачі, які спочатку перейшли на сайт, а далі на канал, ставали підписниками в середньому втричі частіше, ніж ті, хто відразу переходив на канал з реклами.

Середня конверсія в переходи на канал склала 79,5%. Конверсія в підписку з такого трафіку в середньому 20%.

В цілому модель просування була визнана досить ефективною і надалі була масштабована.